Головною метою створення безбар'єрного середовища є формування умов, за яких усі громадяни, незалежно від їхніх фізичних можливостей, соціального статусу, віку чи інших факторів, можуть вільно користуватися громадськими послугами, брати участь у суспільному житті, та реалізовувати свої права на рівних умовах з іншими. Це прагнення є частиною глобальної тенденції до інклюзії та забезпечення рівноправ'я для всіх громадян.
В контексті ухвали, створення безбар'єрного простору є ключовим елементом виконання Національної стратегії України із створення безбар'єрного простору на період до 2030 року. Це передбачає інтеграцію таких напрямків:
Фізична безбар’єрність – забезпечення доступності до будівель, громадських місць, транспорту та іншої інфраструктури для людей з обмеженими фізичними можливостями.
Інформаційна та цифрова безбар’єрність – створення умов для того, щоб кожен громадянин мав доступ до необхідної інформації, включаючи людей з порушеннями зору чи слуху, та забезпечення рівного доступу до цифрових послуг.
Соціальна та громадянська безбар’єрність – усунення бар'єрів, які заважають участі у громадському та соціальному житті, наприклад, забезпечення доступу до виборчих процесів, громадських ініціатив, культурних заходів тощо.
Економічна безбар’єрність – сприяння рівним можливостям для працевлаштування, ведення бізнесу та отримання фінансових послуг.
Освітня безбар’єрність – забезпечення доступу до якісної освіти для всіх громадян, зокрема для людей з інвалідністю чи інших вразливих груп населення.
Створення такого простору дозволяє не лише підвищити якість життя людей, але й сприяє розвитку громади та суспільства в цілому. Усі ці зусилля спрямовані на те, щоб інтегрувати принципи інклюзивності у всі сфери життя.
Створення безбар'єрного середовища є відображенням важливого соціального зобов'язання держави перед її громадянами. Це не лише про забезпечення базових потреб, таких як доступ до будівель або транспорту, але й про створення умов, у яких кожен зможе відчувати себе рівноправним учасником суспільного життя.
Інклюзивний підхід також спрямований на подолання стереотипів та дискримінації щодо людей з обмеженими можливостями, літніх осіб, дітей та інших вразливих груп. Такий підхід не лише підвищує соціальну справедливість, але й стимулює економічний та культурний розвиток громади.
Для досягнення цілей безбар'єрності важливу роль відіграє ефективне планування та координація дій між різними органами влади, бізнесом та громадськістю. Ухвала передбачає тісну співпрацю між міською радою, профільними виконавчими органами, депутатськими фракціями, а також Комітетом з доступності для розробки конкретних заходів і моніторингу їх виконання.
Таке стратегічне планування дозволить поступово реалізувати завдання Національної стратегії безбар'єрності до 2030 року, забезпечивши при цьому контроль за виконанням запланованих заходів і їх ефективністю.
Цей комплексний підхід робить створення безбар'єрного середовища не лише важливою соціальною ініціативою, а й стратегічним напрямом розвитку громадянського суспільства.